Зміст
Раптове відчуття стискання в грудях, свист при диханні і кашель, який не припиняється вночі — людина з астмою знає це відчуття. Дихання стає зусиллям, а не автоматичним процесом. І саме в цей момент важливо знати, що робити.
Бронхіальна астма — хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке трапляється у понад 300 мільйонів людей у світі. В Україні на астму страждає близько 3–5% дорослого населення. Хвороба невиліковна, але при правильному підході повністю контролюється — більшість пацієнтів живуть активним повноцінним життям без частих нападів.
У цій статті — про симптоми астми, механізм розвитку, лікування вдома і як контролювати напади.
Що таке бронхіальна астма і як вона розвивається
Бронхіальна астма — це хронічне запалення дихальних шляхів, при якому бронхи стають гіперреактивними — надмірно реагують на різні подразники. При контакті з тригером бронхи спазмуються, слизова набрякає і виробляє надлишок слизу. Просвіт бронхів звужується — людині важко видихнути повітря.
Ключова особливість астми — оборотність бронхоспазму. На відміну від ХОЗЛ, при астмі звуження бронхів після лікування або само по собі зникає. Саме це відрізняє астму від інших обструктивних захворювань легень.
Причини і тригери астми
Причини бронхіальної астми — поєднання генетичної схильності і зовнішніх факторів.
Алергічна астма — найпоширеніша форма. Розвивається при сенсибілізації до алергенів:
- кліщі домашнього пилу;
- пилок рослин;
- шерсть і слина домашніх тварин;
- цвіль і спори грибків;
- харчові алергени.
Неалергічна астма — розвивається без алергічного компонента:
- фізичне навантаження — астма фізичного зусилля;
- холодне і сухе повітря;
- інфекції дихальних шляхів — вірусні частіше за бактеріальні;
- аспірин і НПЗП — аспіринова астма;
- виробничі подразники — пил, хімічні пари, борошно;
- сильні запахи — парфуми, фарба, дезодоранти;
- емоційний стрес і сміх;
- гастроезофагеальний рефлюкс.
Симптоми бронхіальної астми
Симптоми астми можуть суттєво відрізнятись у різних людей — від легкого посвистування до важкого нападу задухи.
Типові симптоми астми
- задишка — відчуття нестачі повітря, важко видихнути;
- свист при диханні — характерний «свистячий» звук, чутний навіть на відстані;
- кашель — нав’язливий, сухий або з невеликою кількістю в’язкого мокротиння. Часто єдиний або переважний симптом при кашльовому варіанті астми;
- відчуття стискання в грудях — тиск або стягування;
- симптоми посилюються вночі або вранні — між 2 і 4 годинами ночі функція легень мінімальна.
Ознаки наближення нападу
Деякі пацієнти відчувають провісники нападу — продромальні симптоми:
- наростаючий свербіж у носі або горлі;
- чхання і закладеність носа;
- відчуття тиску в грудях;
- незвичайна втома або роздратованість;
- почастішання кашлю.
Знання своїх провісників дозволяє прийняти бронхолітик завчасно і запобігти розвитку повноцінного нападу.
Варіанти перебігу астми
| Варіант | Основний симптом | Особливості |
|---|---|---|
| Класичний | Задишка і свист | Типова картина, легко діагностується |
| Кашльовий | Переважно кашель | Часто діагностується як бронхіт |
| Астма фізичного зусилля | Симптоми при навантаженні | Виникають через 5–10 хвилин після початку |
| Нічна астма | Симптоми вночі і вранці | Порушення сну, ранкова задишка |
| Аспіринова астма | Після НПЗП | Часто поєднується з поліпами носа |
Ступені тяжкості астми
| Ступінь | Частота симптомів | Нічні симптоми | ОФВ1 |
|---|---|---|---|
| Інтермітуюча | Рідше 1 разу на тиждень | Рідше 2 разів на місяць | Більше 80% |
| Легка персистуюча | Частіше 1 разу на тиждень | Частіше 2 разів на місяць | Більше 80% |
| Середньотяжка | Щоденно | Частіше 1 разу на тиждень | 60–80% |
| Важка | Постійно | Часто | Менше 60% |
Діагностика астми
Діагноз астми ставиться на основі симптомів і підтверджується функціональними тестами.
Методи діагностики
- Спірометрія — вимірювання об’єму і швидкості повітряного потоку. Виявляє обструкцію — зниження ОФВ1 і співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ.
- Бронходилатаційний тест — спірометрія до і після інгаляції бронхолітика. Приріст ОФВ1 більше 12% і 200 мл підтверджує оборотну обструкцію.
- Пікфлоуметрія — вимірювання пікової швидкості видиху. Добовий моніторинг виявляє варіабельність — характерну для астми.
- Алерготестування — шкірні прик-тести або специфічні IgE — при підозрі на алергічну форму.
- Провокаційні тести — з метахоліном або фізичним навантаженням — при сумнівних результатах.
Лікування бронхіальної астми
Лікування астми базується на двох компонентах: базисна терапія — постійна — і симптоматична — при потребі.
Базисна терапія — контроль запалення
Базисна терапія спрямована на зменшення хронічного запалення в бронхах і запобігання нападам. Її приймають щодня, незалежно від самопочуття.
Інгаляційні кортикостероїди — ІКС — золотий стандарт базисної терапії астми:
- беклометазон, будесонід, флутиказон, мометазон;
- зменшують запалення, набряк і гіперреактивність бронхів;
- системна дія мінімальна — основний ефект місцевий;
- ефект розвивається поступово — через 2–4 тижні регулярного застосування;
- після інгаляції — прополоскати рот, щоб уникнути кандидозу ротоглотки.
Комбіновані препарати ІКС і тривалодіючі бета-2-агоністи — ДДБА:
- флутиказон/салметерол, будесонід/формотерол;
- більш зручні — один інгалятор замість двох;
- ефективніші, ніж окремо кожен компонент.
Антилейкотрієнові препарати — монтелукаст:
- зменшують запалення і бронхоспазм;
- особливо ефективні при аспіриновій астмі і астмі, пов’язаній з алергічним ринітом;
- приймають у вигляді таблеток — зручно для пацієнтів, які важко користуються інгалятором.
Симптоматична терапія — зняття нападу
Симптоматичні препарати розширюють бронхи швидко і застосовуються при виникненні симптомів.
Короткодіючі бета-2-агоністи — КДБА:
- сальбутамол, фенотерол — препарати першої допомоги при нападі;
- діють протягом 15–20 хвилин після інгаляції;
- тривалість дії — 4–6 годин;
- якщо потреба в сальбутамолі більше 2 разів на тиждень — ознака недостатнього контролю астми і потреби в посиленні базисної терапії.
Сальбутамол — не лікування астми, а рятувальний засіб. Якщо людина постійно носить його з собою і часто використовує, це означає, що хвороба не контролюється, а не те, що лікування не потрібне.
Як правильно користуватись інгалятором
Правильна техніка інгаляції визначає ефективність лікування. До 50% пацієнтів використовують інгалятор неправильно.
Техніка використання дозованого аерозольного інгалятора — ДАІ:
- Зняти ковпачок і струснути інгалятор.
- Зробити повільний глибокий видих.
- Взяти мундштук у рот, щільно обхопивши губами.
- Почати повільний глибокий вдих і одночасно натиснути на балончик.
- Продовжувати вдихати повільно і глибоко протягом 3–5 секунд.
- Затримати дихання на 10 секунд.
- Видихнути повільно через ніс.
Спейсер — спеціальна камера між інгалятором і ротом — значно покращує доставку препарату в бронхи і знижує осідання на слизовій рота. Рекомендований усім пацієнтам, особливо дітям і літнім.
Як лікувати астму вдома і контролювати напади
Лікування астми вдома — це насамперед дотримання базисної терапії і знання алгоритму дій при погіршенні.
Алгоритм дій при нападі астми вдома
- Зберігати спокій — паніка посилює бронхоспазм.
- Прийняти зручне положення — сісти, злегка нахилившись вперед, спираючись на руки. Це полегшує роботу дихальних м’язів.
- Інгалювати сальбутамол — 2–4 дози через спейсер з інтервалом 20 хвилин.
- Оцінити ефект — через 20 хвилин. При покращенні — продовжити спостереження.
- Якщо покращення немає — повторити інгаляцію і викликати швидку допомогу.
- Не лягати під час нападу — горизонтальне положення погіршує дихання.
Пікфлоуметрія — щоденний контроль астми
Пікфлоуметр — простий прилад для вимірювання пікової швидкості видиху — ПШВ. Регулярне вимірювання вдома дозволяє:
- відстежити погіршення ще до появи симптомів;
- оцінити ефективність лікування;
- прийняти рішення про корекцію терапії згідно з планом дій.
Вимірюють ПШВ вранці і ввечері, результати записують. При зниженні ПШВ нижче 80% від особистого кращого показника — посилити лікування згідно з планом, узгодженим із лікарем.
Ведення щоденника астми
Щоденник дозволяє відстежувати тригери, ефективність лікування і динаміку хвороби. Що записувати:
- симптоми вдень і вночі;
- показники пікфлоуметра;
- використання сальбутамолу — кількість доз;
- можливі тригери — що передувало погіршенню;
- побічні ефекти від ліків.
Щоденник астми — не формальність. Це інструмент, який допомагає лікарю підібрати оптимальну терапію і дозволяє пацієнту краще розуміти свою хворобу.
Тригери астми і як їх уникати
Уникнення тригерів — важлива частина контролю астми. У кожного пацієнта вони свої.
Заходи з контролю середовища при алергічній астмі
При алергії на кліщів домашнього пилу:
- спеціальні непроникні чохли для матраців і подушок;
- прати постільну білизну при температурі вище 60 градусів раз на тиждень;
- прибирання вологим способом;
- пилосос із HEPA-фільтром;
- підтримувати вологість у приміщенні нижче 50%.
При алергії на тварин:
- не тримати тварин удома або хоча б не пускати в спальню;
- регулярно мити тварину;
- використовувати очищувачі повітря з HEPA-фільтром.
При алергії на пилок:
- закривати вікна в сезон цвітіння;
- кондиціонер із фільтром замість відкритих вікон;
- душ після повернення з вулиці;
- антигістамінні препарати і назальні кортикостероїди у сезон.
Астма і фізична активність
Астма — не протипоказання до спорту. Багато олімпійських чемпіонів мають астму і тренуються на найвищому рівні.
Як займатись спортом при астмі
- перед тренуванням — інгаляція сальбутамолу за 15–20 хвилин при астмі фізичного зусилля;
- розминка 10–15 хвилин знижує ризик бронхоспазму при навантаженні;
- плавання — один із найкращих видів спорту при астмі, тепле вологе повітря над водою зменшує бронхоспазм;
- уникати інтенсивних тренувань при сильному морозі або в сезон пилення;
- мати інгалятор поруч під час тренування.
Алерген-специфічна імунотерапія при астмі
АСІТ — підшкірні ін’єкції або сублінгвальні краплі з поступово зростаючими дозами алергену — єдиний метод, який впливає на причину алергічної астми.
При успішному проходженні курсу АСІТ:
- зменшується чутливість до алергену;
- знижується потреба в базисних препаратах;
- знижується ризик розвитку нових алергій;
- частина пацієнтів досягає тривалої ремісії.
АСІТ призначається алергологом після підтвердження алергену і лише при стабільному контролі астми.
Коли викликати швидку допомогу
При астмі є ознаки важкого нападу, при яких потрібна негайна допомога:
- сальбутамол не допомагає після 2–3 інгаляцій з інтервалом 20 хвилин;
- задишка така виражена, що важко говорити цілими реченнями;
- синюшність губ або нігтів — ціаноз;
- ПШВ нижче 50% від норми;
- виражене напруження шийних м’язів при диханні;
- сплутаність свідомості або сонливість під час нападу;
- напад продовжується більше 20–30 хвилин попри лікування.
Синюшність губ і пальців під час нападу астми — ознака критичного зниження кисню в крові. Це показання для негайного виклику швидкої і введення системних кортикостероїдів.
Бронхіальна астма — хронічне захворювання, яке при правильному лікуванні повністю контролюється. Регулярна базисна терапія, знання своїх тригерів, правильна техніка інгаляції і план дій при загостренні дозволяють більшості пацієнтів жити без обмежень і без частих нападів.
