Зміст
Різкий стріляючий біль у вусі, який починається серед ночі і не дає спати — так найчастіше проявляється отит. Захворювання неприємне, болісне і може розвинутись дуже швидко — буквально за кілька годин після переохолодження або застуди.
Отит — запалення вуха — одне з найпоширеніших захворювань у практиці отоларингологів. Особливо часто страждають діти, але дорослі також добре знайомі з болем у вусі. При правильному лікуванні більшість випадків отиту проходять без ускладнень. Але при неправильному підході або ігноруванні симптомів можуть розвинутись серйозні наслідки — аж до зниження слуху.
У цій статті — про симптоми отиту, форми захворювання, краплі у вухо і що робити при болі у вусі.
Будова вуха і види отиту
Щоб зрозуміти отит, важливо знати будову вуха. Вухо складається з трьох відділів — зовнішнього, середнього і внутрішнього. Залежно від того, який відділ уражений, виникає відповідний вид отиту.
| Вид отиту | Уражений відділ | Поширеність | Особливості |
|---|---|---|---|
| Зовнішній | Вушна раковина і слуховий прохід | Поширений | Часто після плавання |
| Середній | Барабанна порожнина | Найпоширеніший | Часто після ГРВІ |
| Внутрішній (лабіринтит) | Завитка і напівколові канали | Рідкісний | Запаморочення, втрата слуху |
Середній отит — найпоширеніша форма, яка зазвичай і мається на увазі, коли говорять про отит.
Як розвивається середній отит
Середнє вухо з’єднане з носоглоткою слуховою трубою — євстахієвою. При ГРВІ, риніті або синуситі слизова труби набрякає, вентиляція середнього вуха порушується. Тиск у барабанній порожнині змінюється, туди потрапляє слиз і бактерії — починається запалення.
Саме тому середній отит так часто розвивається як ускладнення застуди або нежитю.
Причини отиту
Причини середнього отиту
- вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів — найчастіша причина. Набряк слухової труби порушує вентиляцію середнього вуха;
- бактеріальна інфекція — стрептокок, гемофільна паличка, мораксела — часто приєднується до вірусної;
- алергічний риніт — хронічний набряк слизової порушує прохідність слухової труби;
- аденоїди у дітей — збільшені аденоїди перекривають отвір слухової труби;
- різкий перепад тиску — при перельоті або зануренні під воду — баротравматичний отит;
- неправильне висякування носа — одночасно двома ніздрями підвищує тиск і заносить слиз у слухову трубу.
Причини зовнішнього отиту
- потрапляння води у слуховий прохід — «вухо плавця»;
- травма слухового проходу — агресивне чищення ватними паличками;
- використання слухових апаратів або навушників-вкладишів;
- дерматологічні захворювання — псоріаз, екзема слухового проходу;
- цукровий діабет — підвищений ризик важких форм зовнішнього отиту.
Симптоми отиту
Отит симптоми має різні залежно від форми і стадії захворювання.
Симптоми середнього отиту
Гострий середній отит розвивається швидко — протягом кількох годин:
- біль у вусі — від тупого і ниючого до гострого стріляючого. Посилюється при ковтанні, жуванні і при нахилі голови;
- закладеність вуха і відчуття тиску зсередини;
- зниження слуху — відчуття «вати у вусі»;
- температура — від субфебрильної до 39 градусів;
- загальна слабкість і нездужання;
- при прориві барабанної перетинки — гнійні виділення з вуха і різке зменшення болю.
У дітей до виражених симптомів отиту додаються плач, відмова від їжі, дитина тягне або тре вушко.
Симптоми зовнішнього отиту
- біль при натисканні на козелок — виступ перед слуховим проходом — або при потягуванні за вушну раковину;
- набряк і почервоніння слухового проходу;
- свербіж у вусі — особливо при грибковому отиті;
- виділення з вуха — серозні або гнійні;
- відчуття закладеності при вираженому набряку слухового проходу.
Симптоми внутрішнього отиту — лабіринтиту
- системне запаморочення — відчуття обертання оточуючих предметів;
- нудота і блювання;
- порушення координації і рівноваги;
- раптова або прогресуюча втрата слуху;
- шум у вусі.
Запаморочення і різка втрата слуху в поєднанні з болем у вусі або після перенесеного середнього отиту — ознаки, при яких потрібна термінова консультація отоларинголога. Лабіринтит може призвести до стійкої втрати слуху без своєчасного лікування.
Болить вухо: що робити вдома до лікаря
Болить вухо що робити — перше питання, яке виникає при появі болю, особливо вночі або у вихідний день.
Перша допомога при болі у вусі
- Прийняти знеболювальний препарат — ібупрофен або парацетамол. Ібупрофен ефективніший, бо має додаткову протизапальну дію.
- Не гріти вухо — при гнійному отиті тепло посилить запалення. Тепло дозволено лише при катаральній формі без температури і виділень.
- Звільнити ніс — використати судинозвужуючі краплі в ніс. Це зменшить набряк слухової труби і полегшить стан.
- Не закапувати краплі без огляду лікаря — якщо барабанна перетинка перфорована, більшість крапель протипоказані.
- Лягти на здорове вухо — зменшить відчуття тиску.
- Уникати будь-яких маніпуляцій у вусі — не чистити, не вставляти ватні диски.
Що не можна робити при отиті
- самостійно промивати вухо при підозрі на перфорацію барабанної перетинки;
- закапувати спиртовмісні краплі без рекомендації лікаря;
- використовувати ватні палички — вони проштовхують сірку вглиб і можуть травмувати слуховий прохід;
- купатися і мити голову без захисту вуха при активному отиті;
- ігнорувати симптоми і чекати більше доби, особливо при температурі і сильному болю.
Краплі у вухо при отиті
Краплі у вухо при отиті — один із основних методів місцевого лікування. Але вибір крапель принципово залежить від стану барабанної перетинки.
Чому так важливо знати стан барабанної перетинки
Якщо барабанна перетинка ціла — більшість вушних крапель безпечні. Якщо є перфорація — виділення з вуха — більшість крапель протипоказані, бо можуть пошкодити слухові кісточки або внутрішнє вухо.
Саме тому перед застосуванням крапель потрібен огляд лікаря, який визначить стан перетинки.
Основні групи вушних крапель
Протизапальні і знеболювальні краплі:
- отипакс — лідокаїн і феназон. Добре знімають біль, протизапальна дія. Можна застосовувати при цілій перетинці;
- отинум — саліцилат холіну. Знеболює і зменшує запалення. Лише при цілій перетинці.
Комбіновані краплі з антибіотиком і кортикостероїдом:
- анауран — неоміцин, поліміксин В, лідокаїн. При зовнішньому отиті і при бактеріальній інфекції;
- кандібіотик — включає протигрибковий компонент. При грибковому зовнішньому отиті;
- дексаметазон із неоміцином — протизапальна і антибактеріальна дія.
Монопрепарати з антибіотиком:
- ципрофлоксацин вушні краплі — при бактеріальному зовнішньому отиті і при перфорованій перетинці — один із небагатьох безпечних варіантів;
- норфлоксацин — антибактеріальні краплі при зовнішньому отиті.
Як правильно закапувати краплі у вухо
- Підігріти флакон у руках або теплій воді до температури тіла — холодні краплі можуть викликати запаморочення.
- Лягти на бік хворим вухом догори.
- Потягнути вушну раковину дорослому — назад і вгору, дитині — назад і вниз. Це випрямляє слуховий прохід.
- Закапати необхідну кількість крапель.
- Злегка натиснути на козелок кілька разів — щоб краплі просунулись вглиб.
- Полежати з хворим вухом догори 3–5 хвилин.
- Можна вставити невеликий ватний тампон — але не глибоко.
Середній отит лікування: медикаментозна схема
Середній отит лікування потребує комплексного — місцевого і системного.
Деконгестанти і промивання носа
Лікування отиту завжди починається з носа. Судинозвужуючі краплі в ніс — ксилометазолін, оксиметазолін — зменшують набряк слухової труби і відновлюють вентиляцію середнього вуха. Це обов’язковий компонент лікування.
Промивання носа сольовим розчином 3–4 рази на добу очищує слизову і покращує відтік.
Знеболювання
При вираженому болю призначають:
- ібупрофен або парацетамол у вікових дозах;
- місцеві знеболювальні краплі — отипакс — при цілій перетинці.
Антибіотики при отиті
Антибіотики при середньому отиті призначають не завжди. У дорослих при легкому і середньому перебігу перші 48–72 години доцільне спостереження — більшість випадків вірусного отиту проходять самостійно.
Показання до негайного призначення антибіотиків:
- важкий стан — температура вище 39, сильний біль;
- двосторонній отит;
- вік до 2 років;
- відсутність покращення після 48–72 годин спостереження;
- виділення з вуха;
- імунодефіцит або важкі супутні захворювання.
Антибіотики вибору при середньому отиті:
- амоксицилін — перша лінія, курс 5–7 днів у дорослих і 10 днів у дітей;
- амоксицилін з клавулановою кислотою — при неефективності амоксициліну або рецидиві;
- цефуроксим або цефдинір — альтернатива при алергії на пеніциліни.
Антибіотики при вірусному отиті не прискорюють одужання, але сприяють розвитку резистентності і порушують мікрофлору. Саме тому тактика «зачекати 48 годин» при нетяжкому отиті у дорослих є обґрунтованою і безпечною.
Парацентез при отиті
Парацентез — хірургічний розтин барабанної перетинки — виконується при:
- вираженому болю і відсутності ефекту від лікування;
- загрозі ускладнень — мастоїдит, менінгіт;
- накопиченні великої кількості гнійного вмісту в барабанній порожнині.
Процедура виконується лікарем, швидко знімає біль і прискорює одужання.
Лікування зовнішнього отиту
Зовнішній отит лікується переважно місцево:
- туалет слухового проходу — очищення від виділень у лікаря;
- антибактеріальні або комбіновані краплі — ципрофлоксацин, анауран;
- при грибковому отиті — протигрибкові краплі або кандібіотик;
- при вираженому набряку — турунда з антибактеріальною маззю вводиться у слуховий прохід;
- уникати потрапляння води у вухо — при митті голови закривати слуховий прохід ватним тампоном, змоченим вазеліном.
Системні антибіотики при зовнішньому отиті потрібні рідко — лише при вираженому запаленні з поширенням на навколовушні тканини або при цукровому діабеті.
Хронічний отит
Хронічний гнійний середній отит — стан, при якому в барабанній перетинці є стійкий отвір — перфорація — і з вуха періодично виділяється гній.
Ознаки хронічного отиту
- повторювані або постійні виділення з вуха;
- зниження слуху — різного ступеня;
- біль зазвичай відсутній або помірний при загостренні;
- при огляді видно перфорацію барабанної перетинки.
Лікування хронічного отиту
- в період загострення — антибактеріальні краплі, безпечні при перфорованій перетинці — ципрофлоксацин;
- системні антибіотики при вираженому загостренні;
- туалет вуха у лікаря — регулярне очищення слухового проходу і барабанної порожнини;
- хірургічне лікування — мірингопластика — закриття перфорації. Відновлює цілісність перетинки і покращує слух.
Хронічний отит без лікування може призводити до холестеатоми — небезпечного пухлиноподібного утворення, яке руйнує кісткові структури вуха.
Ускладнення отиту
При неправильному або несвоєчасному лікуванні отит може давати серйозні ускладнення:
- мастоїдит — запалення соскоподібного відростка скроневої кістки. Проявляється болючістю і набряком за вухом;
- лабіринтит — поширення інфекції у внутрішнє вухо з ризиком стійкої втрати слуху;
- менінгіт — поширення інфекції на оболонки мозку;
- абсцес мозку — найнебезпечніше ускладнення;
- стійка перфорація барабанної перетинки;
- злукова хвороба — рубцеві зміни в середньому вусі зі зниженням слуху.
Коли потрібен лікар негайно
При отиті є симптоми, при яких не можна чекати до планового прийому:
- біль у вусі дуже сильний і не знімається знеболювальними;
- з’явилась болючість і набряк за вухом — підозра на мастоїдит;
- різке запаморочення і втрата рівноваги;
- раптове різке погіршення слуху;
- температура вище 39 з ознобом;
- біль у вусі на тлі сильного головного болю і ригідності м’язів шиї — ознаки менінгіту;
- виділення з вуха у людини з цукровим діабетом — ризик злоякісного зовнішнього отиту.
Біль у вусі в поєднанні з набряком за вухом або запамороченням — це не «само пройде». Це показання для термінового огляду отоларинголога або звернення до приймального відділення.
Отит — захворювання, яке добре лікується при правильному підході. Знеболювання, судинозвужуючі краплі в ніс і при необхідності антибіотики вирішують більшість гострих випадків за 7–10 днів. Головне — не займатись самолікуванням з краплями без огляду лікаря, не гріти вухо при невідомій формі отиту і не ігнорувати ознаки ускладнень.
