Зміст
Скарлатина — це гостре інфекційне захворювання, яке викликає бета-гемолітичний стрептокок групи А. Ще на початку минулого століття ця хвороба була однією з найстрашніших дитячих інфекцій з високою смертністю. Завдяки антибіотикам ситуація кардинально змінилася, але скарлатина не зникла і продовжує хвилювати батьків. Щороку в Україні реєструють тисячі випадків захворювання, особливо в холодну пору року. Характерні симптоми — яскравий висип, малиновий язик і палаючий зів — допомагають швидко розпізнати інфекцію та вчасно почати лікування. У цій статті розповімо про всі ознаки скарлатини, покажемо, як виглядає висип на фотографіях, і пояснимо, чому так важливо не відмовлятися від антибіотиків.
“Скарлатина залишається однією з найпоширеніших дитячих інфекцій. Характерний висип, малиновий язик та палаючий зів допомагають вчасно розпізнати хворобу і почати лікування.”
Що таке скарлатина і як нею заражаються
Скарлатина — це бактеріальна інфекція, збудником якої є бета-гемолітичний стрептокок групи А. Ця бактерія виробляє особливий токсин, який і викликає характерні симптоми захворювання: висип на шкірі, почервоніння горла та загальну інтоксикацію організму. Цікаво, що той самий стрептокок може викликати звичайну ангіну або бешихове запалення шкіри.
Захворювання передається повітряно-краплинним шляхом під час розмови, кашлю або чхання хворої людини. Краплі з бактеріями розлітаються на відстань до півтора метра від інфікованого. Також можливе зараження контактно-побутовим шляхом через спільний посуд, рушники, іграшки, постільну білизну. Рідше інфекція потрапляє через пошкодження на шкірі — порізи чи рани.
Найчастіше хворіють діти віком від двох до десяти років. Діти до року заражаються рідко, оскільки мають захисні антитіла від матері. Після десяти років у більшості дітей вже виробляється власний імунітет до стрептококового токсину. Спалахи скарлатини зазвичай реєструються восени, взимку та навесні в дитячих колективах — садках, школах, гуртках.
Інкубаційний період скарлатини триває від кількох годин до семи-дванадцяти днів, найчастіше два-чотири дні. Протягом цього часу людина не відчуває жодних симптомів, але вже може заражати оточуючих. Найзаразнішою хвора людина стає в перші дні після появи симптомів. Без лікування вона залишається небезпечною для інших протягом трьох тижнів.
Після перенесеної скарлатини формується стійкий довічний імунітет. Повторні випадки захворювання трапляються рідко, лише у двох-чотирьох відсотків людей. Це пов’язано з тим, що організм виробляє антитіла, які нейтралізують токсини стрептокока при наступних зустрічах з інфекцією.
Перші симптоми скарлатини: як починається хвороба
Скарлатина починається раптово та гостро. Ще вранці дитина почувається добре, а після обіду вже лежить з високою температурою. Саме така швидкість розвитку симптомів характерна для цієї інфекції.
Початковий період
Перші одну-двіноби хвороби дитина скаржиться на різке погіршення самопочуття. Температура стрімко піднімається до 38-39 градусів, іноді до 40. З’являється сильний головний біль, озноб, відчуття ломоти в тілі. Дитина стає млявою, відмовляється від їжі та питва.
Одним з перших симптомів стає гострий біль у горлі, який посилюється при ковтанні. Деяким дітям боляче навіть пити воду. Можуть з’явитися нудота і блювота, особливо у важких випадках. Іноді виникає біль у животі, що батьки можуть прийняти за отруєння чи кишкову інфекцію.
На цій стадії скарлатину легко сплутати зі звичайною ГРВІ, грипом або ангіною. Відрізнити допомагає швидкість наростання симптомів та їх інтенсивність. При скарлатині стан погіршується буквально на очах, дитина згасає протягом кількох годин.
Характерний висип з’являється не відразу, а через дванадцять-сорок вісім годин після початку лихоманки. Саме поява висипу підтверджує діагноз і переводить хворобу в наступну стадію.
Характерні симптоми скарлатини у дітей з фото
Через добу-двоє після початку захворювання з’являються класичні ознаки скарлатини, які допомагають лікарю відразу поставити правильний діагноз. Ці симптоми настільки характерні, що їх важко сплутати з іншими хворобами.
“Палаючий зів” та ангіна
Горло при скарлатині виглядає вражаюче. Слизова оболонка набуває яскраво-червоного, майже багряного кольору. Причому почервоніння має дуже чіткі межі — різкий перехід від червоної слизової до нормального кольору. За цю особливість симптом отримав назву “палаючий зів”.
Мигдалики різко збільшені, набряклі, можуть майже торкатися один одного. На їхній поверхні з’являється білий або жовтуватий наліт, іноді видно гнійні пробки чи фолікули. Розвивається справжня гнійна ангіна з сильним болем при ковтанні. Передньошийні лімфатичні вузли збільшуються і стають болючими при дотику.
“Малиновий язик” – характерна ознака
Язик при скарлатині змінюється дуже цікаво і поетапно. Перші два-три дні він обкладений густим білим нальотом, особливо біля кореня. Дитині може бути неприємно від цього відчуття в роті.
Потім, починаючи з третього-четвертого дня, наліт поступово очищається. Процес починається з кінчика язика і просувається до кореня. На четвертий день язик набуває яскраво-червоного, малинового кольору. При цьому сосочки на його поверхні набрякають і чітко виступають, надаючи йому зернистого вигляду.
У такому стані малиновий язик зберігається сім-вісім днів. Це настільки характерна ознака скарлатини, що досвідчений лікар може поставити діагноз просто подивившись на язик дитини.
Характерний висип при скарлатині
Висип — це головна відмінна риса скарлатини. Він з’являється через дванадцять-сорок вісім годин після підвищення температури і розвивається дуже швидко. Спочатку червоні цяточки з’являються на шиї, потім протягом кількох годин поширюються на груди, живіт, спину, руки та ноги.
Висип виглядає як дрібні точкові плями розміром один-два міліметри, розташовані дуже близько одна до одної. На рожевому або червонуватому тлі шкіри видно яскраво-червоні або малинові крапочки. У перший день висип має насичений червоний колір, потім протягом трьох-чотирьох днів поступово блідне до блідо-рожевого.
Шкіра в місцях висипу стає сухою та шершавою на дотик, нагадує наждачний папір. Ця особливість дуже характерна саме для скарлатини. Висип часто супроводжується свербінням, діти можуть скаржитися на неприємні відчуття.
Локалізація висипу теж має свої особливості. Найбільше його концентрується на згинальних поверхнях рук і ніг, у природних складках шкіри, на бокових поверхнях тулуба, животі, внутрішній поверхні стегон. На цих ділянках висип яскравіший, рясніший і тримається довше. Іноді в складках можуть з’являтися темно-червоні або бурі лінії — симптом Пастіа.
Дуже важлива особливість: навколо рота і носа висип ніколи не з’являється. Ця ділянка залишається чистою і блідою, що створює характерний контраст з почервонілою шкірою обличчя.
“Маска Філатова” на обличчі
Обличчя дитини при скарлатині набуває дуже характерного вигляду, який називають “маскою Філатова” на честь відомого педіатра. Щоки стають яскраво-червоними, палаючими, з виразним рум’янцем. Губи набрякають і теж мають інтенсивний малиновий колір.
А ось трикутна ділянка навколо носа і рота залишається блідою, без висипу. Контраст між червоними щоками і блідим носогубним трикутником настільки виразний, що його помітно здалеку. Це один з найхарактерніших зовнішніх ознак скарлатини.
Через один-два тижні після появи висипу починається лущення шкіри. Спочатку шкіра лущиться на обличчі та шиї дрібними лусочками. Потім процес переходить на тулуб. Найінтенсивніше лущення відбувається на долонях і ступнях, де шкіра відходить великими пластами. Цей процес може тривати два-три тижні.
Симптоми скарлатини у дорослих
Дорослі хворіють на скарлатину значно рідше за дітей. До дорослого віку у більшості людей формується імунітет до стрептококового токсину. Але якщо дорослий все ж захворює, перебіг хвороби зазвичай важчий, ніж у дітей.
У дорослих температура може підніматися до критичних значень — сорок градусів і вище. Інтоксикація виражена дуже сильно: нестерпний головний біль, запаморочення, слабкість, можливі судоми. Ангіна протікає важче, біль у горлі буває просто нестерпним.
Проблема діагностики скарлатини у дорослих полягає в тому, що симптоми часто бувають нечіткими. Висип може бути ледь помітним або взагалі відсутнім. Малиновий язик проявляється не завжди. Через це лікарі можуть спочатку прийняти скарлатину за важку ангіну чи ГРВІ.
Ускладнення у дорослих розвиваються частіше і протікають важче. Можливі серйозні проблеми з нирками, серцем, суглобами. Тому дорослим особливо важливо пройти повний курс лікування антибіотиками і не переривати його навіть після зникнення симптомів.
Форми скарлатини за тяжкістю перебігу
Залежно від інтенсивності симптомів та важкості стану виділяють три основні форми скарлатини. Форма захворювання впливає на тактику лікування та рішення про госпіталізацію.
Легка форма
При легкій формі температура піднімається до 38,5 градусів і тримається три-чотири дні. Симптоми інтоксикації виражені слабо — помірний головний біль, невелика слабкість. Дитина може навіть встати з ліжка і щось робити.
Ангіна має катаральний характер — горло червоне, але без гною. Висип нерясний, блідо-рожевий, швидко зникає. Лімфатичні вузли злегка збільшені. Загалом хвороба триває чотири-п’ять діб і закінчується одужанням без ускладнень. Лікування проводять вдома під наглядом лікаря.
Середньотяжка форма
Це найпоширеніший варіант скарлатини. Температура піднімається до 39 градусів і зберігається п’ять-сім днів. Інтоксикація виражена сильно: сильний головний біль, слабкість, дитина не встає з ліжка, відмовляється від їжі. Можлива блювота.
Розвивається гнійна ангіна — на мигдаликах з’являються білі гнійні нашарування або пробки. Висип яскравий, рясний, покриває все тіло. Передньошийні лімфовузли збільшуються до розміру горіха і болять при натисканні. Хвороба триває сім-вісім днів. Ускладнення виникають частіше, ніж при легкій формі.
Важка форма
Важка токсична або септична форма скарлатини зустрічається рідко, але становить серйозну загрозу життю. Температура стрімко піднімається до 40 градусів і вище. Дитину трусить озноб, її багаторазово блює, може початися діарея.
Розвиваються симптоми ураження центральної нервової системи: запаморочення, марення, судоми. У найважчих випадках можливий набряк мозку і навіть кома. Висип набуває геморагічного характеру — з’являються крововиливи, іноді ділянки некрозу шкіри.
При септичній формі розвивається картина інфекційно-токсичного шоку. Пульс прискорюється до 150-160 ударів на хвилину, тиск різко падає. Такі хворі потребують невідкладної госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.
| Форма скарлатини | Температура | Тривалість | Висип | Ускладнення |
|---|---|---|---|---|
| Легка | До 38,5°С | 4-5 днів | Блідий, нерясний | Рідко |
| Середньотяжка | До 39°С | 7-8 днів | Яскравий, рясний | Часто |
| Важка | 40°С і вище | 2-3 тижні | Геморагічний | Дуже часто |
Ускладнення скарлатини
Небезпека скарлатини полягає не стільки в самій хворобі, скільки в можливих ускладненнях. Саме вони можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям на все життя.
Ранні ускладнення
Ранні ускладнення виникають у перші один-два тижні захворювання. Найчастіше розвивається гнійний лімфаденіт — запалення лімфатичних вузлів. Вони сильно збільшуються, стають дуже болючими, шкіра над ними червоніє. Іноді потрібно хірургічне втручання.
Стрептокок може поширитися на середнє вухо і викликати отит або мастоїдит. Дитина скаржиться на біль у вусі, погіршується слух, може початися гнійні виділення. Також часто розвивається синусит — запалення приносових пазух.
Небезпечним ускладненням є паратонзилярний абсцес — гнійник біля мигдалика. При цьому температура знову піднімається, біль у горлі стає нестерпним з одного боку, дитина не може відкрити рота. Потрібне термінове хірургічне розкриття абсцесу.
Пізні ускладнення
Пізні ускладнення з’являються через два-три тижні після початку захворювання. Вони пов’язані з тим, що токсини стрептокока запускають аутоімунні процеси — організм починає атакувати власні тканини.
Одне з найнебезпечніших ускладнень — гломерулонефрит, ураження нирок. У сечі з’являються білок і еритроцити, розвивається набряк, підвищується тиск. Без лікування може розвинутися хронічна ниркова недостатність.
Ревматизм та ревматична лихоманка вражають серце та суглоби. На 12-16 день після початку скарлатини дитина скаржиться на біль у суглобах, вони набрякають і червоніють. Може розвинутися міокардит — запалення серцевого м’яза. Ревматична хвороба серця залишає наслідки на все життя.
У хлопчиків частіше, ніж у дівчаток, виникає артрит або синовіт. Іноді розвивається хорея Сіденгама — ураження нервової системи з мимовільними рухами. Тому після одужання від скарлатини дитина має перебувати під наглядом лікаря ще кілька тижнів.
Діагностика скарлатини
Поставити діагноз скарлатини зазвичай нескладно завдяки характерній клінічній картині. Досвідчений лікар розпізнає хворобу відразу за поєднанням палаючого зіву, малинового язика та типового висипу.
При огляді дитини лікар звертає увагу на:
- Характер висипу, його локалізацію та відсутність біля рота
- Стан горла та мигдаликів
- Колір та вигляд язика
- Блідий носогубний трикутник на тлі червоних щік
- Збільшені передньошийні лімфовузли
Важливе значення має епідеміологічний анамнез. Лікар уточнює, чи був контакт з хворими на скарлатину або ангіну, чи є спалах у дитячому колективі. Інкубаційний період та швидкість розвитку симптомів також допомагають у діагностиці.
Для підтвердження діагнозу проводять лабораторні дослідження. Мазок із зіву на стрептокок групи А — найточніший метод діагностики. Існують швидкі експрес-тести, які дають результат за 10-15 хвилин. Бактеріологічний посів займає три-п’ять днів, але дозволяє визначити чутливість до антибіотиків.
Загальний аналіз крові показує ознаки бактеріального запалення: підвищення лейкоцитів, прискорення ШОЕ. Загальний аналіз сечі допомагає вчасно виявити початок ураження нирок. Іноді потрібна диференціальна діагностика з кором, краснухою, алергічними реакціями або вірусом Коксакі.
Лікування скарлатини
Скарлатина — це бактеріальна інфекція, тому без антибіотиків не обійтися. Спроби лікувати хворобу народними засобами або відмова від антибіотикотерапії призводять до важких ускладнень.
Антибіотикотерапія – основа лікування
Препарати пеніцилінового ряду — це перший вибір при скарлатині. Призначають амоксицилін або амоксицилін з клавулановою кислотою. Ці антибіотики найефективніші проти стрептокока і добре переносяться дітьми.
При алергії на пеніциліни використовують макроліди — азитроміцин або кларитроміцин. Вони теж добре діють на стрептокок, але мають дещо інший механізм дії.
Курс лікування становить сім-десять днів. Критично важливо пройти повний курс, навіть якщо дитині стало краще через два-три дні. Передчасна відміна антибіотиків призводить до того, що інфекція не знищується повністю і можуть розвинутися важкі ускладнення.
Через двадцять чотири години після початку прийому антибіотиків дитина перестає бути заразною для оточуючих. Але це не означає, що лікування можна припиняти — потрібно допити весь курс до кінця.
Амбулаторне лікування
Діти з легкою та середньотяжкою формою скарлатини лікуються вдома. Перші п’ять-сім днів необхідний суворий ліжковий режим. Дитина має перебувати в окремій кімнаті, користуватися індивідуальним посудом і рушником.
Полоскання горла антисептичними розчинами допомагає зменшити біль і прискорює одужання. Можна використовувати відвари ромашки, шавлії, розчини фурациліну або хлоргексидину. Полоскати потрібно чотири-шість разів на день після їди.
Жарознижувальні засоби дають тільки при температурі вище 38 градусів. Найбезпечніші для дітей — парацетамол або ібупрофен у віковій дозі. Категорично не можна давати аспірин дітям до 12 років через ризик розвитку синдрому Рея.
Антигістамінні препарати допомагають зменшити свербіж від висипу і загалом полегшують перебіг хвороби. Дитині потрібне рясне пиття для виведення токсинів — теплий чай, компоти, морси, вода. Їжа має бути щадною, м’якою, негарячою, щоб не дратувати запалене горло.
Стаціонарне лікування
Обов’язковій госпіталізації підлягають діти з важкими формами скарлатини та при розвитку ускладнень. Також у стаціонар направляють дітей до трьох років, оскільки у них вищий ризик несприятливого перебігу.
У лікарні проводять дезінтоксикаційну терапію — внутрішньовенне введення розчинів для виведення токсинів. Постійно контролюють стан дитини, температуру, пульс, тиск. При необхідності додають інші препарати залежно від симптомів.
Категорично забороняється самолікування скарлатини. Не можна давати дитині антибіотики без призначення лікаря — неправильний вибір препарату або дозування не допоможе, а лише зашкодить. Також не можна самостійно відміняти антибіотики раніше призначеного терміну, навіть якщо здається, що дитина одужала.
Профілактика скарлатини
На жаль, вакцини від скарлатини не існує. Єдиний спосіб набути імунітет — переболіти, але це не найкращий варіант через ризик ускладнень. Тому основна профілактика полягає в запобіганні зараженню.
Хвору дитину ізолюють на двадцять один день від початку захворювання. Якщо дитина отримує антибіотики, вона перестає бути заразною через двадцять чотири години після першої дози, але ізоляція все одно бажана. Для контактних осіб встановлюють карантин на сім-десять днів — у цей час потрібно стежити за появою симптомів.
Заходи запобігання зараженню
Запобігти поширенню інфекції допомагають прості заходи:
- Уникайте контакту з хворими на скарлатину або ангіну
- Виділіть хворому окремий посуд, рушник, постільну білизну
- Провітрюйте приміщення кожні дві-три години по 10-15 хвилин
- Робіть щодня вологе прибирання з дезінфікуючими засобами
- Часто мийте руки з милом, особливо після контакту з хворим
- Зміцнюйте імунітет дитини загартовуванням, спортом, прогулянками
- Лікуйте хронічні тонзиліти, синусити, кар’єс — вони знижують захист організму
Скарлатина найчастіше поширюється в дитячих колективах восени та взимку. Спалахи виникають у садках і школах, коли діти тісно контактують у закритих приміщеннях. При виявленні випадку скарлатини в групі або класі проводять санітарну обробку приміщень, контактних дітей оглядає лікар.
Після перенесеної скарлатини формується стійкий природний імунітет на все життя. Повторно захворіти можна лише в дуже рідкісних випадках. Це означає, що хоча вакцини немає, організм сам створює надійний захист після одужання.
“Своєчасне звернення до лікаря та повний курс антибіотикотерапії – запорука успішного одужання без ускладнень. Не займайтеся самолікуванням скарлатини.”
Скарлатина залишається актуальною проблемою дитячих інфекцій. Характерні симптоми — палаючий зів, малиновий язик і типовий висип — допомагають швидко поставити діагноз. Завдяки антибіотикам хвороба успішно лікується, але важливо пройти повний курс терапії. При появі високої температури, болю в горлі та висипу у дитини негайно зверніться до педіатра або інфекціоніста. Вчасне лікування запобігає розвитку серйозних ускладнень з боку нирок, серця та суглобів.
